- переселенець
- [пеиреисеиле/неиц']
-н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
переселенець — нця, ч. Той, хто переселився, переселяється на нове місце проживання або переселений куди небудь … Український тлумачний словник
переселенець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
колонізатор-переселенець — колоніза/тора переселе/нця, ч. Переселенець некорінної національності, якого колонізатори поселяють на загарбаній чужій території … Український тлумачний словник
іммігрант — а, ч. Чужоземець, що переїхав до якої небудь країни на постійне проживання; переселенець … Український тлумачний словник
переселенка — и. Жін. до переселенець … Український тлумачний словник
переселенський — а, е. 1) Прикм. до переселенець. || Признач. для переселенців. 2) Стос. до переселення … Український тлумачний словник
переселець — льця, ч. Те саме, що переселенець … Український тлумачний словник
переселянин — а, ч., діал. Переселенець … Український тлумачний словник
пресельник — а, ч., заст. Переселенець, чужинець … Український тлумачний словник
імміґрант — ґранта, ч. Св. Чужоземець, який приїхав з іншої країни на постійне місце проживання; переселенець … Словник лемківскої говірки